Обійми мене

Наталья Кропивницкая

Обіймай мене завжди думками Хоч і зовсім не матимеш змоги. Де раптово розводять дороги, Там години втікають струмками. Де човни з мілини не знімають, Там і весла не стануть в пригоді, А тому, при найменшій нагоді І думками також обіймають. Хай вважають обох диваками, Обертаються заздрісні люди. Ти у мріях без мене нікуди, Обіймаєш так ніжно думками. 27.01.2020

2020-03-19 06:33:10

Інші вірші поета

Життєвий хмарочос І все ж трапляються дива Останній трамвай Щасливий момент єдиний

Інші поети

Remezan Mametgurbanow

@remezan_mametgurbanow

泽明王

@WangZeMing_Z85

oo_WoW_oo

@oo_WoW_oo

Схожі вірші

Всі

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

8570

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11208