Гроза
Дикий галас за нашим вікном, Там шумлять і ламаються віти, Б’є дощем і гуркоче у скло Білим градом невтомленний вітер. Чорні хмари, як хвилі води, Чисте небо потроху зникає, Є провалля лише темноти, Сонце гасне і неба немає.                     Світ затьмарився, ніби вночі, І вже майже нічого не видно, Темна ніч відібрала ключі Від комори, де сховане світло.          За вікном ще трива боротьба, То як іншого світу стихія, І здається, що це ворожба,  Бо неначе навіки подія.  Але враз обірвався той шум, Стало тихо цієї хвилини. Десь поділись ті зливи дощу - Одинокі мандрують краплини. 07.08.1997
2019-02-11 08:06:16
14
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Дана Верис
Как же красиво и живо описано всё!!!👍👍👍
Відповісти
2019-02-11 08:11:41
1
Наталья Кропивницкая
@Дана Верис дякую 😊 Вдалого понеділка ☕
Відповісти
2019-02-11 08:12:18
1
Дана Верис
Відповісти
2019-02-11 08:12:42
1
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1395
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1363