Гроза
Дикий галас за нашим вікном,
Там шумлять і ламаються віти,
Б’є дощем і гуркоче у скло
Білим градом невтомленний вітер.
Чорні хмари, як хвилі води,
Чисте небо потроху зникає,
Є провалля лише темноти,
Сонце гасне і неба немає.
Світ затьмарився, ніби вночі,
І вже майже нічого не видно,
Темна ніч відібрала ключі
Від комори, де сховане світло.
За вікном ще трива боротьба,
То як іншого світу стихія,
І здається, що це ворожба,
Бо неначе навіки подія.
Але враз обірвався той шум,
Стало тихо цієї хвилини.
Десь поділись ті зливи дощу -
Одинокі мандрують краплини.
07.08.1997
2019-02-11 08:06:16
14
3