Подаруйте мені крила
У серці смуток, ніби у полоні.
Важкі думки та настрою ниття.
Дивлюсь на лінії, що на долоні.
Де відповідь, чому таке життя?
Життя мов берег, що такий далекий,
Знайти би міст та річку перейти.
У небі синьому пливуть лелеки.
Для них із хмар збудовані мости.
Для них немає жодного кордону.
Майне крило... і в небо, в далечінь.
Стрімкий політ. Земля як на долоні.
Нема турбот - забрала височінь.
Печаль та смуток розчиніть в повітрі,
Розвійте геть, широкі два крила.
Лиш там у небі, там де сонця світло,
Пройде із часом вся моя журба.
2017
2018-11-27 11:26:57
11
2