Переспів вірша «Так тихо серце плаче…» Поля Верлена
Чомусь серце сумує
Під звуки зливи тихо.
Причин то не існує –
Ні втрата, ані лихо.
А дощ бринить над містом –
Так небо ревно плаче,
Гірким сумом все квилить,
А я із ним неначе.
Так рветься з серця плач,
Як краплі із хмарини.
Цей дощ – спогад невдач
Для кожної людини.
Я горе небосхилу
Зненацька розділила,
Але цей жаль убивчий –
Я ледь його стерпіла.
2018-04-28 14:04:12
0
0