Пішла красуня кароока по руках...
Анастасия Дутка
(18+)
Пішла красуня кароока по руках після найбільшого в житті її кохання, бо проїбав її тупий мудак залишивши тендітну в сподіваннях... А рани кровоточили ще довго, допоки білі шрами на руці не зацвіли квітчасто й пурпурово і сльози не засохли на щоці. Вона посміхнеться так щиро, як тільки можуть люди уявити зізнається якомусь хлопцю тихо: "Я до кінця життя буду тебе любити". Він у думках окрилений сидить і мріє про майбутнє кольорове, а для красуні це всього лиш мить використовує того хлопчину знову... 01.08. 2021
2021-08-05 19:17:01
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мілена_Мі
💔💔💔
Відповісти
2021-08-05 21:51:17
Подобається
Анна Чорна
Аааааа шикарно)))) 🤯 Надіюся у цієї дівчинки усе добре)
Відповісти
2021-08-27 12:37:09
Подобається
Інші вірші поета
і ми зустрілись... Рана на моєму серці зацвіла... Просто Нема куди подіти біль...
Інші поети
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Mary marko
@mary_45m
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7042
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3230