Рана на моєму серці зацвіла...
Анастасия Дутка
Рана на моєму серці зацвіла... Минула вічність, а воно все любить. І на душі співає радісно весна, і сизий голуб свою пташечку голубить. І вітерець заплутає волосся, а сині очі мов волошки затонуть в сльозах за тихе і спокійне щастя, та час на жаль назад не повернуть... Та посміхнись ти дівчино - красуне, бо сонце світить як тоді колись, закрий то серце думками про море та обережна будь і не втопись. 01.08.2021
2021-08-05 19:13:33
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анастасия Дутка
@Мілена_Мі дуже рада, що змогла зачепити😊
Відповісти
2021-08-05 21:33:48
1
Блакитноока
Як гарноооо!😍😍
Відповісти
2021-08-06 16:47:59
Подобається
Анастасия Дутка
@Блакитноока спасибі❤️
Відповісти
2021-08-06 16:51:09
Подобається
Інші вірші поета
Просто Моя душа злітає до небес... Потрібно мовчати Нема куди подіти біль...
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Marta_Zeppelin
@Marta_Zeppelin
William
@_WILLYY_
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3953
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13358