Нема куди подіти біль...
Анастасия Дутка
Нема куди подіти біль, і серце тліє раз за разом, і почуття немов проїла міль... Та байдуже мені, і так не разом... Обійми у холодній темноті обмию я слізьми своїми зразу і віра у найкращі дні забудеться і перетвориться в образу. І холод у душі ще й вітер виє, і обриває серце ураганом тепер повік душа кришталем ниє її ніхто не вкриє покривалом... 01.05.2021
2021-08-05 19:28:30
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мілена_Мі
👏👏👏
Відповісти
2021-08-05 21:51:59
Подобається
Анжела Колодій
😍😍😍
Відповісти
2021-08-06 08:06:19
Подобається
Інші вірші поета
Просто Пішла красуня кароока по руках... сон і ми зустрілись...
Інші поети
Visha
@cuckoo_brunette
Elana
@Elana
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2493
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3071