Моя душа злітає до небес...
Анастасия Дутка
Моя душа злітає до небес, І міцно-міцно обіймає зорі, І вірить в кожне із семи чудес, Та лиш не у кохання, що на дворі... Колись покинув ти мене, та сумувати я не буду. Забуду з подихом тебе, і всі моменти щастя ті що були. І сонце світить у горі, і віє вітер плавно і невпинно, і я забула в тій нічній порі, як ми колись кохали безпричинно... 03.04.2021
2021-08-05 21:42:25
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мілена_Мі
Вау😻😻😻
Відповісти
2021-08-05 21:43:53
Подобається
Анжела Колодій
😍
Відповісти
2021-08-06 08:05:29
Подобається
Інші вірші поета
Потрібно мовчати Рана на моєму серці зацвіла... Пішла красуня кароока по руках... Туман поцілунків
Інші поети
Josephine schultz
@josephine_schultz
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2207
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2156