Моя душа злітає до небес...

Анастасия Дутка

Моя душа злітає до небес, І міцно-міцно обіймає зорі, І вірить в кожне із семи чудес, Та лиш не у кохання, що на дворі... Колись покинув ти мене, та сумувати я не буду. Забуду з подихом тебе, і всі моменти щастя ті що були. І сонце світить у горі, і віє вітер плавно і невпинно, і я забула в тій нічній порі, як ми колись кохали безпричинно... 03.04.2021

2021-08-05 21:42:25

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Мілена_Мі

Вау😻😻😻

Відповісти

2021-08-05 21:43:53

Подобається

Анжела Колодій

😍

Відповісти

2021-08-06 08:05:29

Подобається

Інші вірші поета

Рана на моєму серці зацвіла... Пішла красуня кароока по руках... і ми зустрілись... Нема куди подіти біль...

Інші поети

beccabuchmann

@beccabuchmann

Mark Barecki

@mark_barecki

Ilona Homa

@Ilona_Homa

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1863

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1324