Моя душа злітає до небес...
Анастасия Дутка
Моя душа злітає до небес, І міцно-міцно обіймає зорі, І вірить в кожне із семи чудес, Та лиш не у кохання, що на дворі... Колись покинув ти мене, та сумувати я не буду. Забуду з подихом тебе, і всі моменти щастя ті що були. І сонце світить у горі, і віє вітер плавно і невпинно, і я забула в тій нічній порі, як ми колись кохали безпричинно... 03.04.2021
2021-08-05 21:42:25
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мілена_Мі
Вау😻😻😻
Відповісти
2021-08-05 21:43:53
Подобається
Анжела Колодій
😍
Відповісти
2021-08-06 08:05:29
Подобається
Інші вірші поета
Туман поцілунків Пішла красуня кароока по руках... Нема куди подіти біль... Рана на моєму серці зацвіла...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3406
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16687