Ми втратили патріотизм...
(18+)
Ми втратили патріотизм, втрачаємо ми державу. Руйнуємо дім і продаєм за копійки. Своїх ми не приймаєм у Санжарах. Прости нам, Боже, наші злі гріхи. На сході – сєпари, на заході – чужі бандери, немає цілісності у нашій сім‘ї. Ми здичавіли, зникають людські манери. Вбиваєм брата за шматок землі. Чому так сталося? Невже не українці, що на сході й заході живуть? Невже твій друг є ворогом? Десь за кордоном краще ніж десь тут? Чому ми стали злими? Чому б‘ємось за папірці? Схаменіться! Прийдуть інші. Заберуть і дім, і матір, пустять сиріт бідних у світи. Може досить кров своїх же пити? Може станемо братами, як за часів Мазепи і Богдана? Поставим край у суперечностях століть. Заберемо Донбас і Крим, зруйнуєм ворога ми міць. І на всіх територіях – що наші – Прапор блакитно-жовтий замайорить. Не дамо чинам, що вище, у рабство всіх нас заганять. І не пустим злидні в хату, що в нас з усіх боків летять. Постанем сильною державою, що Богдан-батько збудував. І хай тих знищить Божою карою, усіх хто проти наших прав.
2020-09-15 19:40:17
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Наян Коваль
@Boanerge Про євреїв вперше чую, дякую за просвітління; а от щодо ляхів, то думаю Ви знаєте про хутір Богдана)
Відповісти
2020-09-16 16:35:47
Подобається
Наян Коваль
@Boanerge ні, мені не буде приємно, якщо Ви називатимете мене "хохлом") а в усьому іншому я з вами погоджуюсь і ображатись я не стану, бо ви праві)
Відповісти
2020-09-16 17:13:02
Подобається
Наян Коваль
@Boanerge зараз поляки, а до тих, що були раніше в мене є сумніви) не можна будь кого називати поляком, так само як і називати будь кого українцем) Бувайте)
Відповісти
2020-09-16 17:17:45
1
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2352
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3502