Я боюсь не встигну...
Я боюсь не встигну, моя нене. Я боюсь не встигну у путі. Роздеруть тебе раніше, моя леле, аніж я встигну до тебе прийти. Я боюсь не встигну, моя рідна, боюсь заблукати я у дні. Я боюсь не встигнути до тебе, й боюсь побачить бал тих злих катів. Хай мені очі повиколюють і тіло навпіл розітнуть. Хай мене пси шматують заживо, якщо я вчасно не прийду. Хоч молодий та вже втомився я. Втомився дивитися я на теє зло, яке малим ти приголубила, а воно тебе кидає у багно. Та нічого, моя нене. Час іде. І коли настане ніч, я прийду, люба моя леле, і загострю об них свій спис. 2020р.
2020-07-23 20:10:38
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Наян Коваль
@Kruhitka Dobro про мій страх. Про те, що боюсь не встигнути врятувати Україну - свою неню.
Відповісти
2020-07-24 03:07:11
1
Kruhitka Dobro
@Наян Коваль Зараз перечитаю, і спробую зрозуміти😁
Відповісти
2020-07-24 07:53:51
Подобається
Kruhitka Dobro
@Наян Коваль Оооо, а тепере зрозумів👍. Чудовий вірш, але для мого розуміння дуже важкий.
Відповісти
2020-07-24 07:56:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4076
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5709