SANTA MUERTE
Наян Коваль
На горизонті, на зіткненні планет. Де сонце, мов цілує землю. Жіночий видно силует, що всоте проклинає долю. Ступає з сумом кожен крок. Текіли пляшка вже порожня. На револьвері звела курок, їй усе на світі можна. В другій руці дзвенить гітара. Сумная мексиканська діва, підходячи до небосхилу, заграла із останньої сили. Ступивши крок, зникла назавжди. «Куди ж ти, Пресвята Катріно?» Почувся постріл, зім‘яті фарби. І на вінку колір малини. 2020р.
2020-07-23 20:05:50
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Вірш цікавий, але мені здається, що Смерть не має вибору, вона робить те, що повинна, а не те, що хоче. Але це я так, не в критику, а в особисту думку вдався😉
Відповісти
2020-07-23 20:34:00
1
Наян Коваль
@Kruhitka Dobro це Смерть, Вона рамками, як моральна людина, не обмежена. Тому і що хоче, те і робить. Але загалом дякую 😁
Відповісти
2020-07-23 20:48:57
1
Інші вірші поета
Ні расизму Пірам і Фізба А чому недобрим людям?... Сучасне кохання
Інші поети
A Kind Of Spell
@a_kind_of_spell
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1242
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15674