SANTA MUERTE

Наян Коваль

На горизонті, на зіткненні планет. Де сонце, мов цілує землю. Жіночий видно силует, що всоте проклинає долю. Ступає з сумом кожен крок. Текіли пляшка вже порожня. На револьвері звела курок, їй усе на світі можна. В другій руці дзвенить гітара. Сумная мексиканська діва, підходячи до небосхилу, заграла із останньої сили. Ступивши крок, зникла назавжди. «Куди ж ти, Пресвята Катріно?» Почувся постріл, зім‘яті фарби. І на вінку колір малини. 2020р.

2020-07-23 20:05:50

9

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Kruhitka Dobro

Вірш цікавий, але мені здається, що Смерть не має вибору, вона робить те, що повинна, а не те, що хоче. Але це я так, не в критику, а в особисту думку вдався😉

Відповісти

2020-07-23 20:34:00

1

Наян Коваль

@Kruhitka Dobro це Смерть, Вона рамками, як моральна людина, не обмежена. Тому і що хоче, те і робить. Але загалом дякую 😁

Відповісти

2020-07-23 20:48:57

1

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2969

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5598