Сучасне кохання
Наян Коваль
(18+)
Двадцять перше століття. Настала ера нова. Немає молодих біля річки, тепер лише електросерця. Закоханих стало мало, то вимираючий вид. Любов потрапляє в обвали, руйнує її геноцид. Більшість тепер у екранах поцілунки у стікерах шлють. Кохання сидить у кайданах, квіти в саду не цвітуть. За вчинок вважать чоловічий прийнято комент чи лайк. І дівчина падає у відчай, бо хлопець заблокував. І стало мало потрібним романтика, море, свічки. Лише встигни їй написати будь що у прямий ефір. Не можу сказати напевно чи правильно ми ідемо. Та можу сказати я певно, цей вектор нас тягне на дно.
2020-08-12 05:40:07
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Наян Коваль
надія це завжди добре, будемо надіятись разом)
Відповісти
2020-08-12 18:51:35
Подобається
Інші вірші поета
Я - Джокер Кайфоломка Зима Чоловік кохати не вміє...
Інші поети
Noor Jahan
@noon_the_force
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
15865
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1758