Сучасне кохання

Наян Коваль

(18+)
Двадцять перше століття. Настала ера нова. Немає молодих біля річки, тепер лише електросерця. Закоханих стало мало, то вимираючий вид. Любов потрапляє в обвали, руйнує її геноцид. Більшість тепер у екранах поцілунки у стікерах шлють. Кохання сидить у кайданах, квіти в саду не цвітуть. За вчинок вважать чоловічий прийнято комент чи лайк. І дівчина падає у відчай, бо хлопець заблокував. І стало мало потрібним романтика, море, свічки. Лише встигни їй написати будь що у прямий ефір. Не можу сказати напевно чи правильно ми ідемо. Та можу сказати я певно, цей вектор нас тягне на дно.

2020-08-12 05:40:07

6

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Наян Коваль

надія це завжди добре, будемо надіятись разом)

Відповісти

2020-08-12 18:51:35

Подобається

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3238

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5956