Сучасне кохання

Наян Коваль

(18+)
Двадцять перше століття. Настала ера нова. Немає молодих біля річки, тепер лише електросерця. Закоханих стало мало, то вимираючий вид. Любов потрапляє в обвали, руйнує її геноцид. Більшість тепер у екранах поцілунки у стікерах шлють. Кохання сидить у кайданах, квіти в саду не цвітуть. За вчинок вважать чоловічий прийнято комент чи лайк. І дівчина падає у відчай, бо хлопець заблокував. І стало мало потрібним романтика, море, свічки. Лише встигни їй написати будь що у прямий ефір. Не можу сказати напевно чи правильно ми ідемо. Та можу сказати я певно, цей вектор нас тягне на дно.

2020-08-12 05:40:07

6

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Наян Коваль

надія це завжди добре, будемо надіятись разом)

Відповісти

2020-08-12 18:51:35

Подобається

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

109

16

9419

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1583