Зима
Наян Коваль
Зима вже не та, не тих вже стандартів, теплішає в неї рука. Звільнилась від холоду, побралася з сонцем, змінює зима полюса. В Африці сніг, в Європі плюс тридцять, в Дубаї дощ тихо ллє. Антарктида зникає, нещирі, злі лиця, кожна подія настрій псує. Постійно щось коїм, ставим кордони до щастя що Земля нам дала. Робим помилки, та все одно в долі, відкриваючи серце для зла. Та прийде час. І буде вже пізно, бо таймер зламався і сірка дощем тихо ллє. Дали нам щастя, тож вічно цінімо, бо більше його не знайдем.
2020-08-16 06:32:54
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Наян Коваль
@Boanerge повністю погоджуюсь)
Відповісти
2020-08-16 06:57:27
1
Інші вірші поета
Ні расизму Відпустіть чорти із пекла... Маяк NATURA
Інші поети
Макс Фолс
@pr_mikhailovich
Ledi_Alina03
@Ledi_Alina03
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
5
1634
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4333