Зима
Зима вже не та, не тих вже стандартів, теплішає в неї рука. Звільнилась від холоду, побралася з сонцем, змінює зима полюса. В Африці сніг, в Європі плюс тридцять, в Дубаї дощ тихо ллє. Антарктида зникає, нещирі, злі лиця, кожна подія настрій псує. Постійно щось коїм, ставим кордони до щастя що Земля нам дала. Робим помилки, та все одно в долі, відкриваючи серце для зла. Та прийде час. І буде вже пізно, бо таймер зламався і сірка дощем тихо ллє. Дали нам щастя, тож вічно цінімо, бо більше його не знайдем.
2020-08-16 06:32:54
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Наян Коваль
@Boanerge повністю погоджуюсь)
Відповісти
2020-08-16 06:57:27
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1702
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1397