Зима
Зима вже не та, не тих вже стандартів, теплішає в неї рука. Звільнилась від холоду, побралася з сонцем, змінює зима полюса. В Африці сніг, в Європі плюс тридцять, в Дубаї дощ тихо ллє. Антарктида зникає, нещирі, злі лиця, кожна подія настрій псує. Постійно щось коїм, ставим кордони до щастя що Земля нам дала. Робим помилки, та все одно в долі, відкриваючи серце для зла. Та прийде час. І буде вже пізно, бо таймер зламався і сірка дощем тихо ллє. Дали нам щастя, тож вічно цінімо, бо більше його не знайдем.
2020-08-16 06:32:54
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Наян Коваль
@Boanerge повністю погоджуюсь)
Відповісти
2020-08-16 06:57:27
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2153
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2412