Corazón de melón
-¿Dónde está tu corazón? -No lo sé. -¿No lo sabes? -No. Ha bajado en demasiadas estaciones de tren como para acordarse. -¿Y no puede estar en la última que se bajó? -Quizás. Igual el viaje le dejó agotado y ahora está en una esquina lamentándose. O puede que esté en un banco, pidiendo abrazos con una pancarta gigante, esperando así reconstruirse. O igual sigue en el tren y no se ha bajado, con la esperanza de que ese tren sea el que lo lleve a su destino. -¿Y no te apetece ir a buscarlo? -¿Te digo la verdad? No. No me apetece. Sus latidos acelerados y su repentino parar  me han cansado. Sus gritos de euforia y sus lágrimas me rompen los tímpanos. Sus palabras alegres y sus insultos bajitos hacen que no sepa cómo estar. Sus ir y venir me dejan agotado, y sus distintos destinos ni te cuento. No. No me apetece ir a buscarlo. Esta vez dejaré que se busque la vida solo. Mis piernas fallan de ir corriendo a buscarlo siempre. -¿No crees que eso es cruel? -No. El se lo ha buscado. - N.G
2021-02-28 13:46:34
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2526
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2301