Смуток
Воланд Дарсі
Кожного дня тягар на душі все більше, Прочитані книги трохи відкривають курс на поліпшення, Спілкування з людьми різного роду, Тільки щоб розвіяти смуток. Смуток від хвилювань, від власних сподівань, Від рутини, яка зливою руйнує мої глиняні стіни свідомості, Тепер рух вперед можливий лише в невагомості. І час біжить від мене все швидше, але дні життя ніщо на тлі вічності. З розумінням приходить перевтілення, звісно не як в Кафки, а більш жалюгідне. Яке місце моїх проблем на зоряному небі, зірки сяють в незалежності від земної поверхні. Проте кому потрібні ті зорі, час у перевтіленні вічності, Моєму серцю потрібне лише твоє повідомлення *Скоро зустрінемось*.
2022-12-16 10:22:12
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Воланд Дарсі
@Лео Лея дякую :)
Відповісти
2022-12-16 21:33:03
1
Тигриця
Клас!
Відповісти
2022-12-17 18:11:47
1
Воланд Дарсі
дякую :)
Відповісти
2022-12-18 22:26:22
Подобається
Інші категорії
Для дітей Любовні Вірші до свят Радісні вірші Подійні Філософські
Інші поети
Marin_a
@_Little_writer_
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16087
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3305