— На коліна, — промовила дівчина, влупивши по моєму обличчю шкіряним ременем. Вона любила брати наді мною верх, нам обом це подобалося.

Я повільно став на одне коліно, відчуваючи, як впиваються крихітні камінці в шкіру. Слідом став на друге, не зводячи з неї погляду. Її біла сорочка почала вилазити з-під коричневих штанів, які ледве трималися без ременя. Ці костюми зачаровували, іноді було боляче дивитися на те, як легко вона могла скинути дорогезне пальто, що так пасувало до її штанів, просто на брудну підлогу.

Та цю дівчину рідко що зупиняло, особливо, коли я розчаровував її. Моя провина сьогодні полягала в тому, що…

— Якого біса ти відводиш погляд, м? — вона ще раз вдарила мене ременем по щоці, розфарбувавши її в яскраво-червоний.

Я подивився на неї, проходячись поглядом від її пупа до самого лоба. Сорочка була напів розстібнута, відкриваючи вид на кісточки під кавовою шкірою. Я знову зиркнув на її очі, намагаючись втримати жагу до укусів.

— Знімай сорочку, — промовила вона, провівши струнким пальцем по моєму підборіддю.

Я підкорився і одним рухом зірвав із себе чорну сорочку, кинувши їй під ноги. Ґудзики розлетілись, розбавляючи приємну напругу своїм дзвоном. Прохолодний вітерець залоскотав тіло, поки я чекав наступного наказу.

Скільки разів вона б не наказувала це зробити, та завжди завмирала, коли я оголював свій торс, приділяючи декілька секунд, щоб швидко оглянути мої забиті татуюваннями м’язи. Вона ще раз обернула ремень навколо своєї долоні, залишивши іншу його частину звисати. Срібляста пряжка задзвеніла по підлозі, слідуючи за дівчиною. Ремінь виглядав, як покірна гадюка, що була готова катувати мене за наказом своєї господарки .

Коли дзвін завершився позаду мене, м’язи напружилися в очікуванні. Перший хлист був не болючим, та інший виправив ситуацію, влучивши пряжкою мені по хребту. Я випрямився, отримавши наступний удар. Повітря стало замало, коли гадюка огорнула мою шию, все міцніше стискаючи її.

— Любий, нагадай-но мені, коли це я дозволила випрямитися? — вона шепнула мені на вухо, все ще стискаючи мою шию ременем.

— Дозволу не було, — ледве вимовив я. Її смішок обпалив вухо, та почервоніло воно тоді, коли гострі ікла впилися в мочку.

— Молодчина. Тож дозволь я тобі допоможу, — ремінь зник із моєї шиї і знову хлиснув по спині. Я повалився на підлогу, коли її нога штовхнула мене, дряпаючи каблуком мою світлу шкіру.

Я не ворушився, завмер у позі, наче кіт, який вирішив розім’яти спину. Два наступних удари прийшлися по ребрах, від чого я ледве стримав стогін. Вона вдарить сильніше, якщо я не втримаюсь.

— І як, скажи мені, любий, ти взагалі подумав це зробити? — вона зв’язала мої руки ременем і вчепилась нігтями в шию. Я не бачив її, зате відчував наскільки вона зла, бо здавалося, що від її нігтів можуть з’явитися криваві сліди. — Розумієш, тут навіть не одна я в шоці, любий. Усі мої друзі в шоці з твоєї витівки!

Її рука смикнула мене назад, примушуючи знову випрямитися. Тепер це давалося не так просто як до цього: пекучий біль пройшовся по всій спині, заважаючи повністю розправити плечі. Її нога притиснулася до мого куприку, поки вона охопила шию рукою. Її біцепс напружився, заважаючи моєму кадику вільно пересуватися. Мить, і вона потягнула мене назад, поки нога продовжувала штовхати вперед.

— Розімнися, тобі буде корисно, котику, — прошепотіла вона на вухо.

І тільки, коли мій хребет захрустів на все приміщення, вона відпустила мене. Я вдихав якомога більше повітря, бо міг не витримати ще одне удушення. Та щойно я видихнув, то зловив дрижаків від її холодного та наказового тону.

— Знімай штани, — промовила вона, вийшовши з-за мої спини. Я підвів очі, бажаючи трахнути її що є сили, та ми не порушували правила цієї гри.

— Зніми сама, — фиркнув я, вишукуючи хоча б краплину збентеження на її обличчі. Та даремно. Це відволікло мене від різкого удару зліва, який покрив червенню другу щоку.

— Любий, — вона нагнулася, засунувши великий палець мені до рота, щоб взятися за щелепу, — заткнися, бляха, поки я тобі не вирвала той клятий язик.

Та ніхто не забороняв у нашій грі дражнитися. Я присмоктався до її пальця, чого вона взагалі не очікувала. Ледве висмикнувши його з роту, провела слинявим пальцем по моїй щоці, намітивши хрест, та влупила прямісінько по цілі. Мене хитнуло в бік, та погляд все ще слідував за нею.

Я підвівся на ноги, щоб якось зняти з себе штани. Руки були зв’язані, тож це було проблематично. Та через декілька хвилин мій член уже стирчав догори, бажаючи доторку тих грубих долонь. Вона підійшла ближче, беручись за нього прохолодною рукою. Її нігті були, наче кігті пантери, і вона вміло користувалася такою довжиною.

Член затремтів, коли вона почала повільно водити нігтями вгору та вниз. Я намагався не давати слабину, щоб не вибухнути від її долонь прямо зараз. Та коли вона дістала зонд для уретри, я напружився, бляха. Я до біса ненавидів цей пристрій, особливо відчувати, як ця хрінь поступово входить у твій член, жахливо!

Я відсахнувся назад і забув, що вона все ще тримала мене за уразливе місце, і знову наблизився. Очі миттю заплющилися, не бажаючи спостерігати за наближенням потворної приємності від тих металевих кульок. Коли перша кулька занурилася в уретру, потрохи заповнюючи її собою, я скривився.

— Любий, відкрий оченята, тобі ж подобається, — глузливо промовила дівчина. Щойно ці кляті катування закінчяться, і я відтрахаю її так, що вона ледве своє бісове ім’я згадає.

Пручатися не було сенсу, тож я намагався якомога довше вистояти на ногах, що було доволі важко через судому, яка починалася з кожним різким виходом зонду. Я вже потонув у думках, стримуючи жагу. Та на мить рухи припинилися. Зашурхотів одяг, і це змусило мене відкрити очі та подивитися на видовище переді мною.

Дівчина стояла розвернута до мене спиною. На ній була біла еротична білизна, та мене зацікавила не вона, а ремені, які були натягнуті як трусики. Коли вона розвернулася до мене, мій член смикнувся, а кульки трохи вилізли назовні, від чого я зігнувся.

Ремені тримали такий же білосніжний резиновий член, напевно одного розміру з моїм. Трясця, я ж не настільки критично провинився, щоб на мені випробувати новий страпон.

— Сучка, — загарчав я, намагаючись звільнити руки від ременя, та бісові кульки в моєму члені заважали мені спокійно рухатись.

— Котику, не треба пручатися. Це не боляче, кому ж, як не мені, знати, - вона кинула смішок та зникла за мою спиною. Секунда, і тепер біля мого горла було невеличке лезо, а резина впиралася у мої напруженні сідниці. — Лягай, і спинку не забудь прогнути.

Коли вона завершила шепотіти, то повільно повела мене за лезом. Здавалося, що один неправильний поштовх, і моя горлянка буде залита кров’ю. Я влігся на прохолодну підлогу: у шкіру вбивалося безліч дрібних камінців, що залишать по собі невеличкі, проте помітні синяки – я більше, ніж впевнений.

І щойно я влігся, вигнувши спину, то лезо зникло. Вона нависла наді мною, намагаючись рукою дістати члена. Дівчина досягла успіху, зробивши це ззаду, разом з цим полоскотавши нігтями його низ. Швидкий і приємний біль відбився між ніг, коли кульки вилетіли з уретри швидше за всі інші рази. Та треба було мені розслабитися, як вона знову занурила їх.

Вона вчепилася в ремінь на моїх зв’язаних руках, віддавши мені попередження. Вдих був коротким, бо повітря, яке я тільки-но намагався подати в легені, одразу вилетіло від поштовху між моїх сідниць. Я голосно застогнав від тісняви та пекучого болю, що охопив всю мою дупу.

З моїх очей виступили сльози, біль поступово вщухав, та вона завдала нового удару, повністю занурюючись у мене. Я ще відіграюся, на цьому місці буде і вона… Колись, колись…