No tengo mi coche
Олег Майнд
No tengo mi coche Pero no estoy molesto con esto. Duermo bien por la noche Y no me preocupo por esto. Soy feliz caminando Tengo mucha fuerza para caminar. Сaminando... Puedo ver gente familiar. Hablar con ellos de cosas buenas Y escucharé muchas cosas buenas. No siempre necesitas un coche Solo es necesario en casos extremos. Y para que puedas dormir bien por la noche Si pasara un día sin problemas extremos. Переклад з іспанської У мене немає своєї машини У мене немає своєї машини Але я не засмучений цим. Я добре сплю вночі І я не переживаю з цього приводу. Я щасливий ходити У мене багато сил ходити. ходьба... Я бачу знайомих людей. Говоріть з ними про хороші речі І я почую багато хорошого. Вам не завжди потрібна машина Це необхідно лише в крайніх випадках. І так можна спокійно спати вночі Якби день пройшов без екстремальних проблем.
2024-10-03 15:27:40
1
0
Інші вірші поета
Айтішник-новатор My ideas Гріюсь світлою думкою You have nothing but an ass
Інші поети
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5171
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12843