Книга життя.
Завтра сонце підніметься знову, тільки зникне нічна пелена, дасть комусь ще добу додаткову, і комусь і приділить сповна. Завтра з’явиться чиста сторінка, хтось напише в ній мудрі слова, в когось буде висока оцінка, а для когось вона рокова. Кожен пише, як сам розуміє, слово мудре, а може й дурне, пише тим, яким сам володіє, хтось веселе, а хтось і сумне. Хтось про злети а хтось про падіння, всі записують долю свою, хтось записує місцем сидіння, а хтось наче дає інтерв’ю. А нам хочеться ще дописати, тільки час все сильніше летить, він не може нас довго чекати, але може комусь пощастить.
2025-01-30 18:33:44
1
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3354
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12512