Закон природи.
Не може річка пити власні води, дерева не їдять свої плоди, для інших жити – це закон природи, щоб на Землі не сталося біди. Ми маємо для себе розуміти, життєві постулати головні, що зовсім не для себе пахнуть квіти, і сонце також світить не собі. Ми маємо завжди допомагати, і не важливо: важко це чи ні. Людині необхідно віддавати, заради гуманізму на Землі. Це добре, якщо в тебе щастя буде, але воно приходить лиш тоді, коли навколо тебе інші люди, щасливі будуть завдяки тобі.
2025-01-30 18:31:55
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1973
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4028