Поступ часу.
Хтось економить час, хтось витрачає, А час біжить, прискорюючи кроки, І нам завжди його не вистачає, Бо час іде, у нього свої строки… А час іде й нікого не чекає, ніхто не може ним заволодіти. А нам завжди часу не вистачає. Як швидко подорослішали діти… Не можемо ми часом зловживати Бо він іде, і в цьому є логічність. Час може дарувати й забирати, І ось батьки уже пішли у вічність… Ми живемо у часі мов скитальці, А він іде, він спокою не знає. Час витікає, мов вода крізь пальці, Він плине, він біжить, летить, минає…
2025-01-30 18:40:59
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3181
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9372