Поступ часу.
Олександр Чалий
Хтось економить час, хтось витрачає, А час біжить, прискорюючи кроки, І нам завжди його не вистачає, Бо час іде, у нього свої строки… А час іде й нікого не чекає, ніхто не може ним заволодіти. А нам завжди часу не вистачає. Як швидко подорослішали діти… Не можемо ми часом зловживати Бо він іде, і в цьому є логічність. Час може дарувати й забирати, І ось батьки уже пішли у вічність… Ми живемо у часі мов скитальці, А він іде, він спокою не знає. Час витікає, мов вода крізь пальці, Він плине, він біжить, летить, минає…
2025-01-30 18:40:59
0
0
Інші вірші поета
Лабіринт. Закон природи. Батьківська хата. Сила слова.
Інші поети
Amareto
@Amareto
Cillaniee
@Callme_Cillaniee
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2323
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3864