Поступ часу.
Олександр Чалий
Хтось економить час, хтось витрачає, А час біжить, прискорюючи кроки, І нам завжди його не вистачає, Бо час іде, у нього свої строки… А час іде й нікого не чекає, ніхто не може ним заволодіти. А нам завжди часу не вистачає. Як швидко подорослішали діти… Не можемо ми часом зловживати Бо він іде, і в цьому є логічність. Час може дарувати й забирати, І ось батьки уже пішли у вічність… Ми живемо у часі мов скитальці, А він іде, він спокою не знає. Час витікає, мов вода крізь пальці, Він плине, він біжить, летить, минає…
2025-01-30 18:40:59
0
0
Інші вірші поета
Безмовний крик. Батьківська хата. Закон природи. Сила слова.
Інші поети
Eiffel
@Miss_Eiffel
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4187
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1450