Лабіринт.
Блукаючи по лабіринту долі. у пошуках супутника життя, ми всі завжди виконуємо ролі, спираючись на власні відчуття. А лабіринт дає свої маршрути, свої дороги, тропи і стежки, і кожен має змогу повернути, а є такі, що підуть навпрямки. У одного — маршрут іде казковий. у іншого — складний і небезпечний. Хтось може заблукати в тупиковій, а де-хто забреде і в суперечний. Не з кожного маршруту вийде пара, не кожна пара дійде до весілля, у когось на душі лишилась рана, у іншого не вистачить терпіння. Та лабіринт працює без упину, за що його і варто цінувати. Він юні душі манить в середину, аби кохання їм подарувати.
2025-01-30 18:35:50
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2439
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4546