Лабіринт.
Блукаючи по лабіринту долі. у пошуках супутника життя, ми всі завжди виконуємо ролі, спираючись на власні відчуття. А лабіринт дає свої маршрути, свої дороги, тропи і стежки, і кожен має змогу повернути, а є такі, що підуть навпрямки. У одного — маршрут іде казковий. у іншого — складний і небезпечний. Хтось може заблукати в тупиковій, а де-хто забреде і в суперечний. Не з кожного маршруту вийде пара, не кожна пара дійде до весілля, у когось на душі лишилась рана, у іншого не вистачить терпіння. Та лабіринт працює без упину, за що його і варто цінувати. Він юні душі манить в середину, аби кохання їм подарувати.
2025-01-30 18:35:50
1
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3724
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4956