Чари кохання
Сп'яніння чиїмись чарами, Які закрадаються у молоде серце. Багато видав у цьому світі, І океани могучі, та незвідані острова, Це щось нове і бурхливе, Навіть слова не в змозі розтлумачити таємницю не відомого. Моє серце впало у вир кохання, Перетворюючись на іншу істоту, Замість моєї експансивності та радості, Сором'язливо показую перед тобою, Справжню дитину, Що вперше закохалася. Майоріє твоя постать, Наче сама в образі Афродіти, Яка на перший погляд благословенна. Але пізнавши ближче тебе, Ти теж людина, Підкоряєшся тими законами природи, Що і люди на Землі. Не збираюся оспівувати тебе, Наче сліпий співець, Пишучи тобі пісні, поезії, Які не варті зусиль. Обійми і поцілунки -ось моя пісня, Що пронизує не тільки серце, А й тендітне тіло. Тіло і душа моя, Належать тобі довіку. Заради милої моєї, Не жаль й життя віддати, Аби тільки була живою, Радіючи красою природи, Яку подарував тобі у спадок.
2025-03-09 14:00:06
1
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4367
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2724