Потрібно встигнути жити
Роздуми про смерть, Нікого не рятували, Але врятували такі думки: "Як вижити від цього болю?". З кожним днем боролися проти нього, Як запеклим ворогом, Бо бажали жити спокійно і доброзичливо, Як селяни у тиху пору. Колись згадуватимемо, Що помирати збиралися, Але вчасно змінили трагічну долю. У нас залишилося це печальне тавро, Але ми люди І живемо тихо і гармонійно з думкою: "Життя таке прекрасне.
2024-08-22 19:05:46
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2350
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2828