У травні...
У травні я хворів,
Забутий та самотній.
Чути веселий сміх,
Потроху посміхаюсь,
Аби зігріти чимось душу.
Похмура атмосфера,
Сіра кімната,глечик з водою та ліки.
Відкрите вікно,
Клаптик проміння, освітлює
Мою бездоганну труну.
Не пощастило мені,
Навіть зараз смішно,
Встати не можу, прикували мене кайдани,
Які ще в додачу сильно жалять тіло.
Схожий на Прометея,
Котрий страждає від дзьоба крука,
Що з'їдає його печінку,
А моя хвороба тіло.
Сміюсь,яке жахливе видовище,
Краще вже сміятись,
Ніж корчити кислу міну,
Наче середа на п'ятницю.
Вірю що хоч зустріну ще когось,
У цьому маленькому світі,
Ніхто і нікого біля ліжка,
Віритиму чуду, але під кінець розчаруюсь.
Вечоріє, настав час спочивати,
Сам погляну в очі сірій примаді.
Єдине що навчився-не боятися смерті,
Безглузда річ,бо так жадаю жити.
Коса змахує,
Різко прокидаюсь,весь у рясному поті ,
Поруч близько людина,
А на вулиці літо.
2025-04-24 18:38:38
1
0