Розлад
Цілий день, Ти щаслива людина, Що вважав світ прекрасним, світлим, Де твоя посмішка, Зігрівала втомлені серця. Сміх був сповнений надій, Що життя не таке складне, Як ти вважав. І вже думав, Що наступило щастя. Прийшовши після годин великих щасть, Як оптиміст, Радієш цьому дню. Різко все змінює контраст, Різнокольорові барви, Змінилися на чорні, сірі тона. Як мученик, Ти гірко,втомлена ридаєш. Ніяк це не описати, Наче мрець , прийшовши з косою, Щоб позбавити всіх благ життя. Хапаюся за голову, Як псих, Намагаюся вирвати волосинки, Щоб закінчилися мої страждаюння. Прийдеться прийняте, Що ці пекельні страждання будуть вічними. Приступи гіркого болю і суму, Колись позбавлять мене життя.
2024-08-20 14:39:55
0
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1782
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3530