Місячне страждання
Самотні полум'я міста, По веселому лунає музика, Відчужений від цього міста, Цих не зрозумілих людей. Меланхолійні рухи, Мій самотній вальс, Ілюзія спокою і радості на хвильку, Далі дощ ллє у гарячі рани. Різкі рухи страждань, Зачудне піднесення, Занепад радості променистій, Яку ніколи не втримати. Заціпенілий погляд у порожнечу, Безнадійно побачити щось щасливе, Дурний місяць, Що входить тільки у трагічні моменти. Ноги ватяні і летять в низ, Бруківка покрита безліччю голками, Безсмертна агонія—страждання цілого світу, Цей тягар несуть не особливі, Звичайні люди, Що замість щастя пізнають біль. Гнів охоплює тіло, Розпач врізається у саме серце, Дитячі крики допомоги, Підірване здоров'я. Депресія під маскою байдужості та радості водночас, З боку сміх і глум, А з іншого рука допомоги. Війна у розумі, Апатія холодна, Втома від фальшивої боротьби, Втрата мого життя. —Допоможіть, я не можу встати.
2025-01-26 20:02:11
0
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3978
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2177