Самотній
Сидіти в чотирьох стінах, Поглинутий музикою, Яка гарячої ллється по тілу. Це боляче, Нікого не бачити і не чути. Переглядати повідомлення у соцмережах, З надією на розраду, Що душа відмовляється вірити цьому. Години переконань над цими печатними літерами: "Чи щиро написано?","Маю якусь цінність?","Який його голос, очі?". Кожен раз засинаєш з тривогою у серці: "Чи зустрінемося колись з тобою?" Розуміти, що це безглуздо. Коли ти в горі нестерпном Та не можеш дати собі раду, А вона далеко за сотні кілометрів. Одним дощовим ранком, Коли сльози закінчуться , Але пустка у душі далі вбиває тебе. Візьмеш телефон І побачиш, Одне повідомлення: "Я приїхала до тебе"
2024-08-09 08:00:53
1
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1537
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8235