Самотній
Сидіти в чотирьох стінах, Поглинутий музикою, Яка гарячої ллється по тілу. Це боляче, Нікого не бачити і не чути. Переглядати повідомлення у соцмережах, З надією на розраду, Що душа відмовляється вірити цьому. Години переконань над цими печатними літерами: "Чи щиро написано?","Маю якусь цінність?","Який його голос, очі?". Кожен раз засинаєш з тривогою у серці: "Чи зустрінемося колись з тобою?" Розуміти, що це безглуздо. Коли ти в горі нестерпном Та не можеш дати собі раду, А вона далеко за сотні кілометрів. Одним дощовим ранком, Коли сльози закінчуться , Але пустка у душі далі вбиває тебе. Візьмеш телефон І побачиш, Одне повідомлення: "Я приїхала до тебе"
2024-08-09 08:00:53
1
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2587
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6698