Самотній
Олексій Коваль
Сидіти в чотирьох стінах, Поглинутий музикою, Яка гарячої ллється по тілу. Це боляче, Нікого не бачити і не чути. Переглядати повідомлення у соцмережах, З надією на розраду, Що душа відмовляється вірити цьому. Години переконань над цими печатними літерами: "Чи щиро написано?","Маю якусь цінність?","Який його голос, очі?". Кожен раз засинаєш з тривогою у серці: "Чи зустрінемося колись з тобою?" Розуміти, що це безглуздо. Коли ти в горі нестерпном Та не можеш дати собі раду, А вона далеко за сотні кілометрів. Одним дощовим ранком, Коли сльози закінчуться , Але пустка у душі далі вбиває тебе. Візьмеш телефон І побачиш, Одне повідомлення: "Я приїхала до тебе"
2024-08-09 08:00:53
1
0
Інші вірші поета
Що чекає на небесах, мила? Криваві мрії Час жити Душа і Розум
Інші поети
Story Scribe
@StoryScribe
Pame
@Pame
Eiffel
@Miss_Eiffel
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4282
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5141