Самотній
Олексій Коваль
Сидіти в чотирьох стінах, Поглинутий музикою, Яка гарячої ллється по тілу. Це боляче, Нікого не бачити і не чути. Переглядати повідомлення у соцмережах, З надією на розраду, Що душа відмовляється вірити цьому. Години переконань над цими печатними літерами: "Чи щиро написано?","Маю якусь цінність?","Який його голос, очі?". Кожен раз засинаєш з тривогою у серці: "Чи зустрінемося колись з тобою?" Розуміти, що це безглуздо. Коли ти в горі нестерпном Та не можеш дати собі раду, А вона далеко за сотні кілометрів. Одним дощовим ранком, Коли сльози закінчуться , Але пустка у душі далі вбиває тебе. Візьмеш телефон І побачиш, Одне повідомлення: "Я приїхала до тебе"
2024-08-09 08:00:53
1
0
Інші вірші поета
Сніг моєї уяви Прощання зі життям Сутність кохання Нам вирішувати свою долю
Інші поети
Pavlik Panko
@Pavlo_Panko
Shantilly
@Shantilly
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12088
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5574