Самотній
Сидіти в чотирьох стінах, Поглинутий музикою, Яка гарячої ллється по тілу. Це боляче, Нікого не бачити і не чути. Переглядати повідомлення у соцмережах, З надією на розраду, Що душа відмовляється вірити цьому. Години переконань над цими печатними літерами: "Чи щиро написано?","Маю якусь цінність?","Який його голос, очі?". Кожен раз засинаєш з тривогою у серці: "Чи зустрінемося колись з тобою?" Розуміти, що це безглуздо. Коли ти в горі нестерпном Та не можеш дати собі раду, А вона далеко за сотні кілометрів. Одним дощовим ранком, Коли сльози закінчуться , Але пустка у душі далі вбиває тебе. Візьмеш телефон І побачиш, Одне повідомлення: "Я приїхала до тебе"
2024-08-09 08:00:53
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1909
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2819