Розчарування
Колись жадав своїми мріями, Був сповнений надій. Чекав на світле майбутнє, Що в тяжкій праці не покладав рук, Вкритими мозолями. І в одну мить втратило сенс. Все було перечеркнуто. Затьмяніли мої бажання. Боротьба для мене марно, Бо тлію з кожним днем. Потрібно хоч когось зігрівати, Від великої зими. Стати вогнищем для інших, Коли доля не вирішить зі мною.
2024-08-06 16:04:36
0
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8652
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1034