Розчарування
Колись жадав своїми мріями, Був сповнений надій. Чекав на світле майбутнє, Що в тяжкій праці не покладав рук, Вкритими мозолями. І в одну мить втратило сенс. Все було перечеркнуто. Затьмяніли мої бажання. Боротьба для мене марно, Бо тлію з кожним днем. Потрібно хоч когось зігрівати, Від великої зими. Стати вогнищем для інших, Коли доля не вирішить зі мною.
2024-08-06 16:04:36
0
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3986
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3655