Темрява,що опивила тіло
Олексій Коваль
Хаос у душі Та в серці. Безкінечній агонії Плачеш. Крижане повітря Кістки морозить І палить легені. Світ такий меланхолійний Люди Занурені у своїх сірих думках Нічого перед очима не бачать. Лиця завжди похмурі, І слівце зухвале кинуть, Що їх не задовольнило. Не сприймають вони його, А ще сильніше підіймають вогонь Слова болісні, Прийняв близько до серця, По всьому тілу тече яд слова. Як це все вбило мене. Знайду останні сили, Щоб взяти ніж, Не втримавши і секунди, Упав навколішки заридав.
2024-08-08 10:52:26
0
0
Інші вірші поета
Сенс Що чекає на небесах, мила? Спалах душі Життя не мало сенсу
Інші поети
Трояндочка
@Rose_Senorita
AGENTSANTA
@AGENTSANTA
Jason 顾杰
@Jason_gu_jie
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1180
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12356