Темрява,що опивила тіло
Олексій Коваль
Хаос у душі Та в серці. Безкінечній агонії Плачеш. Крижане повітря Кістки морозить І палить легені. Світ такий меланхолійний Люди Занурені у своїх сірих думках Нічого перед очима не бачать. Лиця завжди похмурі, І слівце зухвале кинуть, Що їх не задовольнило. Не сприймають вони його, А ще сильніше підіймають вогонь Слова болісні, Прийняв близько до серця, По всьому тілу тече яд слова. Як це все вбило мене. Знайду останні сили, Щоб взяти ніж, Не втримавши і секунди, Упав навколішки заридав.
2024-08-08 10:52:26
0
0
Інші вірші поета
Небезпека влади Іди геть,кохано!! Роздуми фанатика з СС Чари кохання
Інші поети
ZhaMar
@ZhaMar
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3696
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2729