Текст, під який хочеться курити
(18+)
Так дивно, ми коли напиваємось – бачимо в собі померлих родичів, знедолених, полишених, душевно-зламаних. проганяючих «сотку» за своїми роботами, а після вертаючи розбавляючих будні скандалами. у них життя падало каменем, В підлогу б'ючись із гуркотом. Не так страшно відсидіти в’язнями, страшніше душевними, щоб після щасливі читали статті під назвою «життя і смерть великих письменників». мені здається, щасливі не ведуть калькуляцію, не придумують п’єси, не вбиваються римами. не сують пальці в дірки, де кишені розірвано. я в 22 зрозумів чому мій дід упивався лиш «гіркою» - щоб пити вино потрібно себе називати щасливими. а вони про Бога не думають, їдучи на пікнік повними сім*ями. в Торі, Корані і Біблії не відшукують відповідь, не шукають щастя в церквах замість душевної близості. Щасливі себе не нарікали б самотніми. не назвали би «мрійними». життя в квітах не міряли б: Народився. Відстояв. Відсох. Викинув. Щасливі не впиваються книгами. тому що саме вони – альтернативою місць, зассаних під’їздів провінцій і «вгашених» , себе не шукатимуть в запахах, спальниках - щасливі про це не читатимуть. щасливі не засинатимуть в одязі. де шматок неба наче обвуглено. життєвий хребет з тіла давно ніби вибито, а новий день асоціюється з ломами в тілі лиш. щасливі не шукатимуть обраних, не тліють від запахів не ставлять життя на межу, не грають, як картами щасливі розумні – вони не кохатимуть. = в ночі 20-го Єсенін пов’язав себе петлями, 5-го полегла Ахматова, Маяковському кулею тіло прорізано - щасливі себе не вбиватимуть римами. ті, хто шукали щастя у творчості себе не називають щасливими. 07.11.21 01:49 – 11:31
2021-11-17 12:12:45
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4951
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3317