Текст, під який хочеться курити
(18+)
Так дивно, ми коли напиваємось – бачимо в собі померлих родичів, знедолених, полишених, душевно-зламаних. проганяючих «сотку» за своїми роботами, а після вертаючи розбавляючих будні скандалами. у них життя падало каменем, В підлогу б'ючись із гуркотом. Не так страшно відсидіти в’язнями, страшніше душевними, щоб після щасливі читали статті під назвою «життя і смерть великих письменників». мені здається, щасливі не ведуть калькуляцію, не придумують п’єси, не вбиваються римами. не сують пальці в дірки, де кишені розірвано. я в 22 зрозумів чому мій дід упивався лиш «гіркою» - щоб пити вино потрібно себе називати щасливими. а вони про Бога не думають, їдучи на пікнік повними сім*ями. в Торі, Корані і Біблії не відшукують відповідь, не шукають щастя в церквах замість душевної близості. Щасливі себе не нарікали б самотніми. не назвали би «мрійними». життя в квітах не міряли б: Народився. Відстояв. Відсох. Викинув. Щасливі не впиваються книгами. тому що саме вони – альтернативою місць, зассаних під’їздів провінцій і «вгашених» , себе не шукатимуть в запахах, спальниках - щасливі про це не читатимуть. щасливі не засинатимуть в одязі. де шматок неба наче обвуглено. життєвий хребет з тіла давно ніби вибито, а новий день асоціюється з ломами в тілі лиш. щасливі не шукатимуть обраних, не тліють від запахів не ставлять життя на межу, не грають, як картами щасливі розумні – вони не кохатимуть. = в ночі 20-го Єсенін пов’язав себе петлями, 5-го полегла Ахматова, Маяковському кулею тіло прорізано - щасливі себе не вбиватимуть римами. ті, хто шукали щастя у творчості себе не називають щасливими. 07.11.21 01:49 – 11:31
Так дивно, ми коли напиваємось – бачимо в собі померлих родичів, знедолених, полишених, душевно-зламаних. проганяючих «сотку» за своїми роботами, а після вертаючи розбавляючих будні скандалами. у них життя падало каменем, В підлогу б'ючись із гуркотом. Не так страшно відсидіти в’язнями, страшніше душевними, щоб після щасливі читали статті під назвою «життя і смерть великих письменників». мені здається, щасливі не ведуть калькуляцію, не придумують п’єси, не вбиваються римами. не сують пальці в дірки, де кишені розірвано. я в 22 зрозумів чому мій дід упивався лиш «гіркою» - щоб пити вино потрібно себе називати щасливими. а вони про Бога не думають, їдучи на пікнік повними сім*ями. в Торі, Корані і Біблії не відшукують відповідь, не шукають щастя в церквах замість душевної близості. Щасливі себе не нарікали б самотніми. не назвали би «мрійними». життя в квітах не міряли б: Народився. Відстояв. Відсох. Викинув. Щасливі не впиваються книгами. тому що саме вони – альтернативою місць, зассаних під’їздів провінцій і «вгашених» , себе не шукатимуть в запахах, спальниках - щасливі про це не читатимуть. щасливі не засинатимуть в одязі. де шматок неба наче обвуглено. життєвий хребет з тіла давно ніби вибито, а новий день асоціюється з ломами в тілі лиш. щасливі не шукатимуть обраних, не тліють від запахів не ставлять життя на межу, не грають, як картами щасливі розумні – вони не кохатимуть. = в ночі 20-го Єсенін пов’язав себе петлями, 5-го полегла Ахматова, Маяковському кулею тіло прорізано - щасливі себе не вбиватимуть римами. ті, хто шукали щастя у творчості себе не називають щасливими. 07.11.21 01:49 – 11:31
2021-11-17 12:12:45
1
0