Вона
Вона зустрічала цей ранок Із присмаком терпкої кави, На губах ці аромати бриніли і втопали. А вечорами вона захоплено грала І всі мерці готові були ожити, Щоб почути гами з її фортепіано. Вона зустрічала цей ранок, Лишаючи на губах слиз губної помади, А я готовий був впиватися сторінками, Де лишались сліди Її тоненьких пальців. Вона була вітром серед весни, Втіленням справжнього холоду, вихором На теренах зими, Теплом літа, Вмивалася ріками сліз восени. А я при смерті розумів, Що мені не цікаві всі ангели, Якщо серед них немає її. Я дихав, зустрічаючи ранки й не знав Чи здогадувалась вона про моє існування чи ні, Та я жив, щоб в думках малювати поряд її І помирав, щоб цілуючи її вуаль торкалась моєї щоки. Вона твердить: "Депресія - зло!" - значить я зло. І помирати мені в мареві снів, І підімною мною могила, А на губах - смак її сліз. Я бачу вуаль і вірю - вона ще заграє, Хай це стане реквієм всіх моїх мрій Заграє так ніжно, лишивши надію в труні, А після піде, за собою загортаючи стежки, Залишивши мене в темноті. Та як би не було, слід її губ досі лишився на моєму вікні. І в день коли серце моє зупинилось, І я тихо й не квапно помер, Надімною був образ її, А в роті був присмак не дорогих сигарет. 08.02.2021 / 10:35
2021-02-09 14:52:09
2
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2402
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1781