Yu
Затримай мій подих у своїх локонах, Зв'яжи, тримай - дозволь задихатися. Я тверджу собі: "ми ніхто одне одному!" - Та чомусь згадки про тебе лиш кривавими пасмами. Не рятує ні алкоголь, ані локони, Ні очі прекрасних, якщо не твої. Я тверджу: "Я забув! Я видряпав! Викинув!" Я тверджу...і тебе торкаюсь у сні. Давай ранок з новими скандалами. Давай знову навзаєм зненавидим - Ти клянись, що не зустрічала гірших, ніж я, Давай знову одне одним таємно впиватимось. Десь кілометрами обриси Києва. Твої руки кишенями, Що не будуть мною зігрітими. "Я тебе не терплю! Не держу! Втоплю віршами!" Я тебе завжди навічно любитиму... Ти назавжди в полоні всіх моїх слабкостей. на межі хиткого характеру, не торкаючись пальцями. Всі почуття вигріті нашими планами, спальнями - Дозволь мені ними вкриватися. Криши моє тіло, якщо тебе грітиме. Кричу: "я забув!!!"... кожна рима тут з твоїм іменем. І твій слід в моє життя ніби вилито, Твій голос звучить під римою вбитою. Тверджу "так буде краще!" "нам не бачити щастя!" "ми на рівних!"... "на різних!"... Без тебе ламає - В твоїх руках моє життя відмирає. Ненавидь. Прокляни. Не пусти. Полюби. Дозволь лиш у снах тобою впиватися. Краса твоїх рук не затягнута шрамами. На межі хиткого характеру... "не люблю!" "не держу!" "не стягну новими ранами!" "не люблю!" Але назавжди й посмертно кохатиму... ---------------------------------- В світі болю і мук Мене не гріє ніщо, Як тепло твоїх рук. ------- Моїй "Ю". ------- 19.11.21 - 20.11.21 20:06-13:34-19:06
2021-11-21 11:05:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1688
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1854