Я загубив тебе в кучугурах...
я загубив тебе в кучугурах тобі холодно там? скажи я шукав твоє тіло, про тебе думав і зрозумів, що ти ніколи нормально не жив. дивлюсь у вікно і страшно мені, страшно як ти там, на дні? відморозив все тіло: кінцівки, ключиці і тихо помер, забивши рот снігом. більше не пройдеш по забутій дорозі, не стиратимеш кросівками пилу, не побачиш п'яних в околиці магазину, а цікаво, коли помирав ти, у бога повірив? чи відчував ти агонію? чи було тобі страшно? чи спускалися з неба духи і тебе забирали? а якщо життя після смерті немає? - значить ти досі ще там, можливо досі ще помираєш. чи виходив холод з твоїх кісток? чи було тобі страшно? знаєш, я хотів би щоб ти продовжував жити в моїх думках, а не в папірціх, на мапі загублених храмів. тобі там вже не темно? тобі не болить більше серце? а ти завтра напевно помреш, тебе завтра знайдуть напевно. сонце освітлює весну. за вікном хтось змінював будні. а якщо я - це ти? а якщо я досі гублю себе в кучугурах? 09.02.21. / 14:37
2021-02-09 14:57:41
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1548
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2388