із запахом осені... (другий варіант)
Я вийду із дому, лишу під вікном свою людяність. Топтати калюжі, що мої риси світитимуть. Думками ранити тіло проходячи З моїх кишень летітиме листя із запахом осені. Осінь листям асфальт буде ранити Плювати у рот ядучими фарбами Я іду, ріжу руки в своє відзеркалення Голос твердить «вбий почуття, крім недосконалості». Я в 22 живу щоб все втратити. В 22 — заручником власної слабкості. Ти лиши на мені побажання візерунками-шрамами. Обіцяй що мене пам'ятатимеш. Дозвольте лиш, я вас питиму. Топи мене п'янкими віршами Посип мою голову битими ритмами, Убий пустоту неточними римами. Закрий мені рот, Осінь грається подихом. Втопи моє «я» — Вітер руки поскручує, Ненароком помру у дорозі між комою, Крути моє тіло,мені вистачить доторку. 15 вересня 21 15:42
2021-09-16 06:16:45
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1264
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1548