із запахом осені... (другий варіант)
Я вийду із дому, лишу під вікном свою людяність. Топтати калюжі, що мої риси світитимуть. Думками ранити тіло проходячи З моїх кишень летітиме листя із запахом осені. Осінь листям асфальт буде ранити Плювати у рот ядучими фарбами Я іду, ріжу руки в своє відзеркалення Голос твердить «вбий почуття, крім недосконалості». Я в 22 живу щоб все втратити. В 22 — заручником власної слабкості. Ти лиши на мені побажання візерунками-шрамами. Обіцяй що мене пам'ятатимеш. Дозвольте лиш, я вас питиму. Топи мене п'янкими віршами Посип мою голову битими ритмами, Убий пустоту неточними римами. Закрий мені рот, Осінь грається подихом. Втопи моє «я» — Вітер руки поскручує, Ненароком помру у дорозі між комою, Крути моє тіло,мені вистачить доторку. 15 вересня 21 15:42
2021-09-16 06:16:45
2
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2974
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2743