Бал

Фреш

Цианід підсипаний У чашку чаю Ручки від дверей Покриті ртуттю Голова злітає із плечей Але я не можу це забути Я не можу це забути Попри біль Все продумано було До ідеалів Крихти хліба маскували сіль Ніч ще обіцяє щось криваве Ніч ще не зашиє Мої рани Бо початок тільки Всіх страждань В міліграмах, в ампулах, Отрута Це кохання лиш розпочинає Бал

2021-10-02 15:32:50

Інші вірші поета

Довірся містам Сни Поки живі Король звірів

Інші поети

Elana

@Elana

AnnaMary

@AnnaMary_

Марія

@VictoriaLerua

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

2773

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3304