Сон писав
Вже ніби пошебки до сну Кричу... а сон мене минає... Повіки тиша розгортає, В нудьги обіймах потону. Мій погляд навстіж... зазирни, Налий до ложа краплю втоми, Як слово не втече від коми, Так не втечуть крізь пальці сни. Давно вже морок ніч наткав, Орнамент вкрив манірну тишу. Мені здавалося, що пишу... Хоча насправді сон писав...
2019-01-01 13:39:10
16
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Замечательный стих))
Відповісти
2019-07-28 10:37:42
1
Анастасія
Відповісти
2019-07-28 10:38:07
Подобається
Олександр Чалий
Це найкраще, що я читав у своєму житті. Я в захваті!!!
Відповісти
2025-01-30 16:07:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4225
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3897