Сон писав
Анастасія
Вже ніби пошебки до сну Кричу... а сон мене минає... Повіки тиша розгортає, В нудьги обіймах потону. Мій погляд навстіж... зазирни, Налий до ложа краплю втоми, Як слово не втече від коми, Так не втечуть крізь пальці сни. Давно вже морок ніч наткав, Орнамент вкрив манірну тишу. Мені здавалося, що пишу... Хоча насправді сон писав...
2019-01-01 13:39:10
16
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Замечательный стих))
Відповісти
2019-07-28 10:37:42
1
Анастасія
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) спасибо)
Відповісти
2019-07-28 10:38:07
Подобається
Олександр Чалий
Це найкраще, що я читав у своєму житті. Я в захваті!!!
Відповісти
2025-01-30 16:07:25
Подобається
Інші вірші поета
Німий простір У місті Смутку ... Повітря ковток Грим
Інші поети
Robbie Massey
@robbie_massey
vlusya
@vlusya
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2874
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10673