Сон писав
Анастасія
Вже ніби пошебки до сну Кричу... а сон мене минає... Повіки тиша розгортає, В нудьги обіймах потону. Мій погляд навстіж... зазирни, Налий до ложа краплю втоми, Як слово не втече від коми, Так не втечуть крізь пальці сни. Давно вже морок ніч наткав, Орнамент вкрив манірну тишу. Мені здавалося, що пишу... Хоча насправді сон писав...
2019-01-01 13:39:10
16
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Замечательный стих))
Відповісти
2019-07-28 10:37:42
1
Анастасія
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) спасибо)
Відповісти
2019-07-28 10:38:07
Подобається
Олександр Чалий
Це найкраще, що я читав у своєму житті. Я в захваті!!!
Відповісти
2025-01-30 16:07:25
Подобається
Інші вірші поета
Душі нема Німий простір Сама про себе Повітря ковток
Інші поети
Панк
@Juli_Punk
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1637
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2667