У місті Смутку ...
Анастасія
Я буду слабкою, коли того треба І знаєш так хочеться літати уві сні Я тільки інструмент, що грає дивні ритми Я катастрофа. Я не вмію плисти. Лиш тінь від сліз...й самотність знов тремтить Чому роздерта на шматки моя душа? Самотнє місто плакало нестримно У місті Смутку я була жива...
2017-12-16 20:56:35
11
0
Інші вірші поета
Сон писав Повітря ковток Душі нема Я і ніч
Інші поети
angel dm
@angel328
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2619
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13117