Людство не готове

Орест Тихий

Людство не готове... Не готове до правди і волі. Не готове до вибору й думки Бо думка - є птах, А правда - кайдани у скові. І птах той летить все вище і далі, Бо краю немає... Коли повертатися треба, Й залишитись тут на землі. Де правди немає, А до волі в посібнику букви дрібні. Не бійся шукать ті кайдани, сміливо їх одягни Перед тим одягни окуляри Та в посібник все ж загляни. Залишайся уважним, вглядайся, вдумуйся в текст. І вже за кілька сторінок Кайдани з твоєї руки, Попри всі закони природи, Перестануть бути важкими І не будуть руки трясти. Вони стануть твоїм інструментом, Бронею, що міцніша за сталь В боротьбі з черговим моралфагом Твоя істина - , наче, скрижаль. Та коли знов розправиш ти крила, Забувши про смути земні. Згадай, що правда тебе не зкорила Це як бачити в повній пітьмі Поглядом можна узріти людину... Узріти не тіло, Не шкіри та м'язів набір, Узріти єство, набуте тобою Ще далеко до початку часів І ми не готові не з того, що малі, чи ще не зросли, Зростало багато...... Ми просто ще не доросли.

2021-05-17 07:26:07

Інші вірші поета

Безумовна материнська любов Люди Пангея Крила не мої

Інші поети

Rajrani Sadhu

@rajrani

NOVATOR

@petruha1307

bandagemaniac

@bandagemaniac

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3328

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4468