Людство не готове
Людство не готове... Не готове до правди і волі. Не готове до вибору й думки Бо думка - є птах, А правда - кайдани у скові. І птах той летить все вище і далі, Бо краю немає... Коли повертатися треба, Й залишитись тут на землі. Де правди немає, А до волі в посібнику букви дрібні. Не бійся шукать ті кайдани, сміливо їх одягни Перед тим одягни окуляри Та в посібник все ж загляни. Залишайся уважним, вглядайся, вдумуйся в текст. І вже за кілька сторінок Кайдани з твоєї руки, Попри всі закони природи, Перестануть бути важкими І не будуть руки трясти. Вони стануть твоїм інструментом, Бронею, що міцніша за сталь В боротьбі з черговим моралфагом Твоя істина - , наче, скрижаль. Та коли знов розправиш ти крила, Забувши про смути земні. Згадай, що правда тебе не зкорила Це як бачити в повній пітьмі Поглядом можна узріти людину... Узріти не тіло, Не шкіри та м'язів набір, Узріти єство, набуте тобою Ще далеко до початку часів І ми не готові не з того, що малі, чи ще не зросли, Зростало багато...... Ми просто ще не доросли.
2021-05-17 07:26:07
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13139
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2570