Люди

Орест Тихий

Невже ми такі безнадійні? Невже то є наш епогей?... Невже все на що ми спроможні - Обкрадати інших людей? Обкрадати не тільки грошима. Обкрадати їх волю і дух. Забувати про те що людина Не повинна тягнути твій плуг. Та сьогодні усі "благородні" Їм не гоже спускатись із вілл. Там же люди, вони безнадійні Вони вийшли не з міст, а із сіл. Я не стану їхнім суддею Ним не стане жоден із нас. На Богів надіятись марно, Байдужістюю віє з небес. Ми будем жити до того Поки діти наші живі. А вони замість честі й моралі 30 срібних ховають в крипт`і. Ми не будем нічого просити Тай забудьте про те, що корились. Ми будем жити, як ЛЮДИ. Виживати ми вже навчились.

2021-10-02 12:33:30

Інші вірші поета

Людство не готове Безумовна материнська любов Пангея Крила не мої

Інші поети

Sweet_ k452

@sweet_452

Ruslana

@rock_ksolana

White_Fox_

@White_Fox_

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4590

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3328