Безумовна материнська любов

Орест Тихий

Давайте порозмислимо про любов. Хоча би у деяких моментах її розуміння. Це явище трапляється знов Незалежно від волі й хотіння. Любов може бути типова, Що приводить людей під вінець. Та є важлива умова - Тут треба мати терпець. Любов може стерти кордони.. Й проявлятись до праці, чи до ремесла Та й тут є умови - Потрібно докласти труда. Та існує в любові одна аксіома І вона не захована в печерах друїдів, чи мудреців Вона серед нас і досить відома Й не потребує фіософів, та інших знавців. Свій перший подих зробивши наповну Я бездумно та плачучи Вдихнув ту любов БЕЗУМОВНУ І зараз, по життю ідучи Мені відкриті всі ті дороги, До яких міг і не дійти. Впевнений в кожному кроці Та стираючи ноги у кров Сила, що наповнює серце - БЕЗУМОВНА МАТЕРИНСЬКА ЛЮБОВ.

2021-05-18 11:49:58

4

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4935

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

1949