На темнім тлі
Особистий Ешафот
(18+)
Напевно я сходжу з розуму Поміж днів, що пам'ятатиму грозами В цій, напевно казковій грі Я стою ледь живий на темнім тлі Переді мною силует загадковий Я, напевно, теж казковий Зосередженим на камері Та надскладній грі Почуття безумця, легкий запах смерті Потрібно грати поки суглоби не стерті Складніше грати перед рідними Коли твої відчуття стають огидними Думки плутаються. Куди діти руки? Я не хочу залишатися на світлині чудернацьким придурком В очі б'є світло, силует наблизився Я, напевно, майже помер, або боляче врізався Світлина буде прикрашати домовину А я — вільний, і більше не відчуватиму провину
2022-12-03 19:56:47
2
0
Інші вірші поета
Затишок? Романтика? Щоденник
Інші поети
Zhenya Blyzniuk
@zhenya_blyzniuk
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3276
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4664