На темнім тлі
(18+)
Напевно я сходжу з розуму Поміж днів, що пам'ятатиму грозами В цій, напевно казковій грі Я стою ледь живий на темнім тлі Переді мною силует загадковий Я, напевно, теж казковий Зосередженим на камері Та надскладній грі Почуття безумця, легкий запах смерті Потрібно грати поки суглоби не стерті Складніше грати перед рідними Коли твої відчуття стають огидними Думки плутаються. Куди діти руки? Я не хочу залишатися на світлині чудернацьким придурком В очі б'є світло, силует наблизився Я, напевно, майже помер, або боляче врізався Світлина буде прикрашати домовину А я — вільний, і більше не відчуватиму провину
2022-12-03 19:56:47
2
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2262
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2390