На темнім тлі
(18+)
Напевно я сходжу з розуму Поміж днів, що пам'ятатиму грозами В цій, напевно казковій грі Я стою ледь живий на темнім тлі Переді мною силует загадковий Я, напевно, теж казковий Зосередженим на камері Та надскладній грі Почуття безумця, легкий запах смерті Потрібно грати поки суглоби не стерті Складніше грати перед рідними Коли твої відчуття стають огидними Думки плутаються. Куди діти руки? Я не хочу залишатися на світлині чудернацьким придурком В очі б'є світло, силует наблизився Я, напевно, майже помер, або боляче врізався Світлина буде прикрашати домовину А я — вільний, і більше не відчуватиму провину
2022-12-03 19:56:47
2
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2106
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2944