Червоне - то любов
Нектар богів, чи їхня кров, Його як хочеш називали. Говорю з вами про любов, Любов, яка мене колись з'єднала З отим вином. Сухим й від того ще більш добрим. Так дивно, та коли вино гірке, Життя стає солодшим так раптово. І лиш думки дурні про все Можуть раптово нагадати втому. І хтось казав, що мудрість у вині, Скоріш за все, вино було у ньому. А й справді так, десь там на глибині З вином знайдеш мелодію знайому. Не ту, що грає в барах десь, Мелодію, що забринить та втопить втому. Мораль яка? Любіть усі вино...
2018-07-07 07:16:11
7
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1911
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8964