Молитва за спасіння від плацкарту
Господи милосердний, я маю гріхи. Не один, не два, далеко за три. Та вони не такі вже й великі-страшні, Щоб так гірко покутать їх зараз в огні. Господи боже, ти ж цар всіх і бог, Плював ти на війни, на голод і смог, На рак і на снід, на "Богдан" в часи пік, І все це триває вже тисячі літ... Я знаю, ти зайнятий, тебе простив. Та є дещо, де ти переборщив... Друже господь, це реальний провтик, За це місце я б вирвав у тебе кадик. Скажи мені, чи ти їздив плацкартом? Чи ти ще не встиг скористатись цим фартом? Коли ззовні +30, всередені 100, А бабка, що змерзла, закрила вікно. Коли п'яне чувирло храпить на вагон, Пахне повсюди його самогон. Шлейф від шкарпеток — аж мозок гниє, Як втомили тортури — провідниця доб'є. Стоп. Ти задумайся: Ви там всі проїбались! Після ночі в плацкарті ваше пекло — то радість. Заберіть мене, молю, в гарячий котел. Куди-небудь, лиш би не тут і тепер. Не забрали. Я і досі в своєму плацкарті. Десь у полі — не старайся грузити тут карти. Ледь живий, та як житиму — піду в отці. Цю мучЕнницьку казань почують усі. Може й ти те почуєш і закінчиш страждання. Боже, та хіба ж ти не маєш бажання? Спопелити плацкарти і всю залізницю. І люди би стали вільні, як птиці! І закінчились б війни, влігся в Києві смог, Рак і СНІД уже б вилікували — оце б ти був Бог! Геппі енд був би нам, зажили б усі, А плацкарти залишились в кошмарному сні.... Та ілюзій не маю, й поки мчусь в далечінь, На цьому слові вам скажу: "Амінь"
2021-07-23 06:49:27
6
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3335
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3905