Коли вогонь обпікає лице
Vlad Hazda
Коли вогонь обпікає лице, Тобі приємніше навіть від того. І те, що б мало пекти не пече, Тоді зводиться все до малого. Ти забуваєш про те що болить, Вогонь зализує всі старі рани. Тепер усе те старе не перчить, Думки гуляють глухими дворами. І хоч усе це так швидко пройде, Печаль повернеться з останнім вогником, Проте допоки вогонь ще тріщить, Не забиваю дурним свою голову.
2018-07-05 21:44:14
4
0
Інші вірші поета
Про втрату смаку і дивні стосунки Квітка, або перший вірш у прозі Що відчуваю Unknown
Інші поети
Abbas Ghallu
@MAbbasAliG
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3138
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2385