Коли вогонь обпікає лице
Коли вогонь обпікає лице, Тобі приємніше навіть від того. І те, що б мало пекти не пече, Тоді зводиться все до малого. Ти забуваєш про те що болить, Вогонь зализує всі старі рани. Тепер усе те старе не перчить, Думки гуляють глухими дворами. І хоч усе це так швидко пройде, Печаль повернеться з останнім вогником, Проте допоки вогонь ще тріщить, Не забиваю дурним свою голову.
2018-07-05 21:44:14
4
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2139
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2632