Чому я починаю писати
Vlad Hazda
Насправді, так часто сьогодні буває, Що зневірився ти у житті, І саме тоді душа починає Творити ті вірші веселі й сумні. Але стоп. Якщо говорити про мене, Писати сумне щось не личить мені. Тому я звертаюсь щораз до людини, Яка подарує ті думки ясні. Потрапити в вир моїх думок відносно важко, Проте є ті люди, що кожен раз Мене надихають творити прекрасне І завдяки ним ще мій вогник не згас. Зустрівши людину, я знаю напевно: "Це буде цікаво". Без жодних вагань, Я вогник розпалю свій швидко і сильно, І вогнище вийде без тяжких старань. Якщо повернутись назад до людини, Точніше дівчини, спасибі тобі, Що в віршах твоїх, як грою сопілки, До мене вертаються думки ясні.
2018-05-22 05:27:42
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Weronika Nikulina
Ти все частіше почав мене вражати... Я так не часто пишу і кажу слова вдячності людям, але спасибі тобі. Ти безумовно митець. 💜
Відповісти
2018-05-22 05:48:55
1
Відьма
Дуже красиво))
Відповісти
2018-05-22 05:55:58
Подобається
Інші вірші поета
Вечір самотності Ідеальний герой в неідеальному світі За що я люблю постмодернізм Тиждень за тижднем
Інші поети
ORCHAK
@aleksandr_kotsupal
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14329
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4912