Світ хаосу
У світі, де постійно й усюди ляпають плями, А спокій можливий для мертвих, або учнів Далай Лами. У світі, де все змінюється з швидкістю кліпання оком, Ти сидиш із цигаркою та смакуєш збродженим виноградним соком. За секунду ти вже зірвався, обтріпався, та кудись побіг, Не важливо, що під ногами: калюжі, пале листя, може сніг. Тобі байдуже, що тут і зараз, з тобою й тобі важливими, У новинах щось знову сталося, а ми стали збіса вразливими. Летимо на шаленій швидкості, про правила й знати не хочемо, У світі повного хаосу, забулось хто ми й що робимо. В повній темряві та невідомості, вперто ствержуєм, що все в світі знаємо, Але те, що хотіли спочатку, дуже впевнено й легко втрачаємо. Та згодом починає виходити, компас внутрішній стрілки вирівнює, Всі рівняння по-троху ламаються, знаки впевнені після "дорівнює". Тоді мить перемоги, та раптом ти обертаєшся й кліпаєш оком! І ти знову сидиш, будуючи плани з виноградним підбродженим соком.
2019-05-15 00:22:12
4
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4058
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661