Світ хаосу
У світі, де постійно й усюди ляпають плями, А спокій можливий для мертвих, або учнів Далай Лами. У світі, де все змінюється з швидкістю кліпання оком, Ти сидиш із цигаркою та смакуєш збродженим виноградним соком. За секунду ти вже зірвався, обтріпався, та кудись побіг, Не важливо, що під ногами: калюжі, пале листя, може сніг. Тобі байдуже, що тут і зараз, з тобою й тобі важливими, У новинах щось знову сталося, а ми стали збіса вразливими. Летимо на шаленій швидкості, про правила й знати не хочемо, У світі повного хаосу, забулось хто ми й що робимо. В повній темряві та невідомості, вперто ствержуєм, що все в світі знаємо, Але те, що хотіли спочатку, дуже впевнено й легко втрачаємо. Та згодом починає виходити, компас внутрішній стрілки вирівнює, Всі рівняння по-троху ламаються, знаки впевнені після "дорівнює". Тоді мить перемоги, та раптом ти обертаєшся й кліпаєш оком! І ти знову сидиш, будуючи плани з виноградним підбродженим соком.
2019-05-15 00:22:12
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1420
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1070