В голові
Я б написав тобі, проте, Тебе нема, ти лиш в думках. І все згадається гірке, Та не залишу в собі страх. Давай, зупинимось на мить, І най усе кудись литить, Та лиш обдумавши усе Можливо, істина прийде. Ти знову скажеш щось розумне, Я сяду, ніби зрозумів, А щось таки в мені він ввімкне, Такий є в кожній із голів. "Подумай знову" - каже мозок, Можливо він, усе ж реальний, Та залишивши мари всі для казок, Скажу: "Бувай, мій друже віртуальний."
2018-06-11 12:21:49
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Weronika Nikulina
Тут обійдемось без слів, лиш одна емоція😮... Та нехай, дві. 😍
Відповісти
2018-06-11 14:12:48
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2872
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3567