В голові
Vlad Hazda
Я б написав тобі, проте, Тебе нема, ти лиш в думках. І все згадається гірке, Та не залишу в собі страх. Давай, зупинимось на мить, І най усе кудись литить, Та лиш обдумавши усе Можливо, істина прийде. Ти знову скажеш щось розумне, Я сяду, ніби зрозумів, А щось таки в мені він ввімкне, Такий є в кожній із голів. "Подумай знову" - каже мозок, Можливо він, усе ж реальний, Та залишивши мари всі для казок, Скажу: "Бувай, мій друже віртуальний."
2018-06-11 12:21:49
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Weronika Nikulina
Тут обійдемось без слів, лиш одна емоція😮... Та нехай, дві. 😍
Відповісти
2018-06-11 14:12:48
1
Інші вірші поета
Тиждень за тижднем Хто я? Місто курортних романів Послання собі.
Інші поети
typeof null
@heavens_are_fake
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2095
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5917