В голові
Vlad Hazda
Я б написав тобі, проте, Тебе нема, ти лиш в думках. І все згадається гірке, Та не залишу в собі страх. Давай, зупинимось на мить, І най усе кудись литить, Та лиш обдумавши усе Можливо, істина прийде. Ти знову скажеш щось розумне, Я сяду, ніби зрозумів, А щось таки в мені він ввімкне, Такий є в кожній із голів. "Подумай знову" - каже мозок, Можливо він, усе ж реальний, Та залишивши мари всі для казок, Скажу: "Бувай, мій друже віртуальний."
2018-06-11 12:21:49
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Weronika Nikulina
Тут обійдемось без слів, лиш одна емоція😮... Та нехай, дві. 😍
Відповісти
2018-06-11 14:12:48
1
Інші вірші поета
. Тиждень за тижднем Чому я починаю писати Мій ідеальний ранок
Інші поети
TEJA
@TEJA
marshall 1327
@marshall_1327
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8859
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4458