Моральна втома гірша за фізичну
Моральна втома гірша за фізичну, Ба більше, для мене вона гірш за все, Це схоже все на сцену еротичну, Яка в собі нічого не несе. Змішалось все всередині й довкола, Забулось все приємне вже давно, Мій мозок, як взбовтана кола, Ось-ось взірветься, й кінчиться кіно. Та ось, так раптом, я знайду свій спокій, Коли пишу тих декілька віршів, Маю вродливу музу карооку, Ратуюсь так від думок - злих дощів. Чому не можна просто так писати, Дивитися на небо ледь рябе, І знову й знову просто надихати, Когось, а разом й самого себе. Колись зберусь й поїду просто в гори, Забуду там про всі земні шуми. І буду жити сам, немов спокійне море, Десь там далеко, де живуть вірші.
2018-05-26 15:36:11
8
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2044
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4007