Моральна втома гірша за фізичну
Vlad Hazda
Моральна втома гірша за фізичну, Ба більше, для мене вона гірш за все, Це схоже все на сцену еротичну, Яка в собі нічого не несе. Змішалось все всередині й довкола, Забулось все приємне вже давно, Мій мозок, як взбовтана кола, Ось-ось взірветься, й кінчиться кіно. Та ось, так раптом, я знайду свій спокій, Коли пишу тих декілька віршів, Маю вродливу музу карооку, Ратуюсь так від думок - злих дощів. Чому не можна просто так писати, Дивитися на небо ледь рябе, І знову й знову просто надихати, Когось, а разом й самого себе. Колись зберусь й поїду просто в гори, Забуду там про всі земні шуми. І буду жити сам, немов спокійне море, Десь там далеко, де живуть вірші.
2018-05-26 15:36:11
8
0
Інші вірші поета
Камера, мотор! Зловити корону за день до від'їзду Нова романтика Львова Вірш із хоку.
Інші поети
Ruqayyah Jkh
@Outcast_Writer
MaggieB
@MaggieB
Lady K
@lady_k
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8154
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4726