Сум'яття

Роман Шарко

вітром сніжить і ялозить за шию шкрябає в мозку, що жити не вмію холодно. лід. безпросвітність. абзац п’ю не життя, а ганебний ерзац знову біжу між чужими світами марно горю, переймаюсь думками сплю. безпорадність. сум’яття. мара з вічного «потім» не буде добра що це? - між пле́тивом років питаю стежка біжить, та куди, - я не знаю погляди. спогад. минувшина. страх вітром сніжить в посивілих очах

2024-10-22 15:22:22

Інші вірші поета

Доторк потойбіччя Про дороговкази Про відновлення Відродження

Інші поети

Ференіка Грушецька

@grushetska

Varisha Rehman

@varisha__rehman

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10604

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2800