Сум'яття
Роман Шарко
вітром сніжить і ялозить за шию шкрябає в мозку, що жити не вмію холодно. лід. безпросвітність. абзац п’ю не життя, а ганебний ерзац знову біжу між чужими світами марно горю, переймаюсь думками сплю. безпорадність. сум’яття. мара з вічного «потім» не буде добра що це? - між пле́тивом років питаю стежка біжить, та куди, - я не знаю погляди. спогад. минувшина. страх вітром сніжить в посивілих очах
2024-10-22 15:22:22
0
0
Інші вірші поета
Про відновлення Відродження Доторк потойбіччя Про дороговкази
Інші поети
Glory LoveWorld
@Glow_Heavenly_Broadcast
Rubis
@La_Plume_De_Rubis
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8917
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10146