Сум'яття

Роман Шарко

вітром сніжить і ялозить за шию шкрябає в мозку, що жити не вмію холодно. лід. безпросвітність. абзац п’ю не життя, а ганебний ерзац знову біжу між чужими світами марно горю, переймаюсь думками сплю. безпорадність. сум’яття. мара з вічного «потім» не буде добра що це? - між пле́тивом років питаю стежка біжить, та куди, - я не знаю погляди. спогад. минувшина. страх вітром сніжить в посивілих очах

2024-10-22 15:22:22

Інші вірші поета

Про дороговкази Передчуття Відродження Про відновлення

Інші поети

Molly Walker

@mollywalker228

Ляна

@Lyana_kob

G.A.V Vriter

@gav

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2389

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2008