Доле!
Alina Vykhrystyuk
Дякую, доле, тобі за досвід, що веде крізь призму століть. За занепад, піднесення й розквіт, за вогонь, що не зміг дотліть. Дякую за щоденний ранок, за тяжкі шквали й випробування. За темряву, яка дарує світанок і за неосяжну науку кохання Дякую за емоції та байдужість, за хвилю тимчасових злетів і падінь. За слабкість, а часом за мужність, що відіб'ється в роках поколінь. Дякую, доле, за втрати і надбаннЯ, за перемоги й помилки, які стаються. Шкода, що тільки всі твої знання так дорого і важко всім даються
2021-03-03 22:41:30
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
😞 гарно й сумно😞
Відповісти
2021-04-16 05:55:25
Подобається
Alina Vykhrystyuk
@Сандра Мей дякую) Досвід вчить)
Відповісти
2021-04-16 07:57:56
1
Інші вірші поета
Ніч Час невпинно летить Скільки коштує щастя Полум'яні шати
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1367
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4663