Доле!
Дякую, доле, тобі за досвід, що веде крізь призму століть. За занепад, піднесення й розквіт, за вогонь, що не зміг дотліть. Дякую за щоденний ранок, за тяжкі шквали й випробування. За темряву, яка дарує світанок і за неосяжну науку кохання Дякую за емоції та байдужість, за хвилю тимчасових злетів і падінь. За слабкість, а часом за мужність, що відіб'ється в роках поколінь. Дякую, доле, за втрати і надбаннЯ, за перемоги й помилки, які стаються. Шкода, що тільки всі твої знання так дорого і важко всім даються
2021-03-03 22:41:30
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
😞 гарно й сумно😞
Відповісти
2021-04-16 05:55:25
Подобається
Alina Vykhrystyuk
@Сандра Мей дякую) Досвід вчить)
Відповісти
2021-04-16 07:57:56
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3082
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3953